Анулюю гасло: "Крепка броня и танки наши быстры". І не тому, що написано воно в тоталітарні часи. Просто це гасло не відповідає сьогоденню: солярки немає і воювати ні з ким;

  Вбачаю, що вестибулярний апарат у деяких з політиків, прізвища яких кінчаються на "енко", схиблений: їх з прямої дороги постійно заносить вліво;

  Вбачаю, що коли керівники не мають цілі, то вони повинні стати мішенями для підлеглих;

  Вболіваю за те, щоб представляючись за кордоном: "Я з України", - наші співвітчизники стидливо не відводили очі в сторону;

  Вважаю, що поганому Президенту заробити повагу виборців можна єдиним шляхом - своєчасно піти у відставку;

  Взую тих, хто вже має повну шафу взуття сумнівного походження;

  Виступаю за те, щоб слова: "Коли не підмажеш, то і не поїдеш" - стали властивими тільки лижникам;

  Відчуваю, що під гаслом: "Пролетарі усіх країн, єднайтеся!" об'єднати усіх трудящих нереально. Дай, Боже, щоб вистачило сил згуртувати націю для розбудови окремо взятої держави;

  Впевнений, що війна компроматів небезпечна для її авторів: навіть від однієї краплини бруду можна втопитися. Що вже казати за морські дози;

  Впевнений, що з неба так просто нічого не падає, крім стихійних лих;

  Гарантую, що віджену від корита усіх, крім свиней;

  Готовий до найскладнішого - якнайшвидше позбутися передвиборних обіцянок;

  Засмучений тим, що серед керівників держави вершники без голови - не рідкість;

  Застерігаю, що миючі засоби подорожчають для людей, не чистих на руки;

  Заявляю, що я не проти історичного прагнення братніх слов'янських народів до об'єднання зі столицею у "матері міст руських";

  Знаю, що не кожний, хто виляє хвостом - мій друг;

  Знаю, що передвиборні обіцянки в надмірній кількості, як і гроші, призводять до інфляції;

  Знаю, що людина - друг природи, але постійно забуває, що вона їх мати;

  Констатую, що коли би жінка була менш зайнята, вона більше уваги приділяла чоловікові. Якому саме - це вже питання другорядне;

  Не розумію керівників, які володіють багатьма мовами за виключенням державної;

  Не хочу бути Президентом, яким всі ситі по горло;

  Обіцяю, що з кожної "маленької хатинки" буде брати такі ж "маленькі" податки;

  Ображений , що ми дожилися до того, що часом господині немає чого подати до столу, крім власного голосу;

  Проти тих, хто живе приспівуючи, але не має музичного слуху;

  Проти тих, хто висловлює керівникові прямо у вічі те , що він думає про нього тільки у день ангела;

  Проти тих, кого завжди можна знайти на робочому місці, але не завжди добудитись до їх совісті;

  Проти тих, хто хоче приховати крім своїх недостатків ще й достатки;

  Раджу, щоб приклад бережливості демонструвався не лише на власній кишені;

  Сумую, що сьогоднішні керівники держави дійшли до ручки - красиво пишуть вилами по воді, зате все рівно з помилками;

  Усвідомлюю, що не звання дає знання, а навпаки;

  Усвідомлюю, що до сказаного можна добавити лише зроблене.